З урахуванням активності симпатико-адреналової та ренін-ангіотензинальдостеронової систем досліджено залежності показників легеневої гемодинаміки від вираженості діастолічної дисфункції лівого шлуночка. Наведено оцінку стану легеневої гемодинаміки в процесі еволюції гіпертонічної хвороби. На підставі комплексного обстеження хворих на гіпертонічну хворобу встановлено, що ступінь легеневої гіпертензії залежить від рівня системного артеріального тиску та вираженості діастолічної дисфункції лівого шлуночка. Підтверджено існування загальних взаєморегулювальних механізмів розвитку та становлення порушень у малому та великому колах кровообігу за допомогою кореляційних зв'язків між основними показниками діастолічної та систолічної функцій лівого шлуночка, системної та легеневої гемодинамік, а також пресорних нейро-гуморальних факторів.

  Скачати повний текст

Установлено нові клініко-патогенетичні характеристики стабільної стенокардії навантаження (ССН) залежно від наявності гіперхолестеринемії. Доведено, що клініко-функціональні характеристики перебігу ССН взаємопов'язані з порушенням функціонального стану печінки, мікроелементного обміну, балансом системи перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) і антиоксидантного захисту (АОЗ). Показано, що функціональний стан печінки порушується найчастіше у хворих з гіперхолестеринемією, що має прояв у порушеннях функціональної здатності мембран гепатоцитів, дезінтоксикаційної, енергетичнозабезпечувальної та білково-синтетичної функцій печінки. У хворих на ССН з гіперхолестеринемією виявлено зменшення вмісту заліза, міді, кобальту та цинку у крові, а за відсутності гіперхолестеринемії вміст міді та кобальту підвищується, що доводить про різну спрямованість змін у АОЗ. Наведено результати вивчення клініко-функціональних характеристик ССН, функціонального стану печінки, мікроелементного обміну, систем ПОЛ і АОЗ на фоні тривалої ліпідзнижувальної терапії статинами. Доведено, що тривала ліпідзнижувальна терапія впродовж 3-х місяців з використанням симвастатину та аторвастатину підвищує клінічну ефективність стандартної терапії ССН за рахунок корекції ліпідного обміну, підвищення показників системи АОЗ, пригнічення процесів ПОЛ. Обгрунтовано новий патогенетичний підхід до лікування хворих на ІХС з використанням ліпідзнижувальних засобів і гепатопротекторів, що сприяє підвищенню ефективності та безпечності тривалої ліпідзнижувальної терапії.

  Скачати повний текст

Вивчено вплив стресових станів особистості на виникнення й ускладнення перебігу серцево-судинних захворювань. Обгрунтовано та розроблено концептуальні напрямки оптимізованої системи медичної допомоги кардіологічним хворих зі стресовими станами. Визначено значну поширеність порушення психоемоційного стану кардіологічних хворих у разі гіпертонічної хвороби I ступеня на фоні поступового зростання поширеності основних нозологій хвороб системи кровообігу, особливо серед працездатних осіб. Більш значні порушення психоемоційного стану виявлено у разі ускладненого перебігу серцево-судинних захворювань, до яких призводять комплексна дія психосоціальних чинників. Вивчено стан медичної допомоги кардіологічним хворих і доведено її недосконалість щодо психотерапевтичної допомоги хворим зазначеної категорії. Запропоновано концептуальні напрямки оптимізованої системи медичної допомоги кардіологічним хворим зі стресовими станами, якісно новими елементами якої є алгоритм комплексного спостереження психоемоційного стану кардіологічних хворих з розподілом функціональних взаємозв'язків між лікарями соматичного та психотерапевтичного профілів, а також схема організації комплексної медичної допомоги таким хворим, призначена для лікарів соматичного профілю, зокрема, первинної ланки.

  Скачати повний текст